навчання малюванню дітей з особливими потребами

 
 

навчання малюванню дітей з особливими потребами




        Навчаємо малювати дітей з особливими потребами.

 

                                                           

      Зображувальна діяльність є одним з видів дитячої діяльності. Вона допомагає дитині втілювати в образи свої уявлення про навколишнє, сприяє загальному розвитку,  формуванню рухів руки, які визначають підготовку до письма. Між письмом і малюванням багато спільного: формується навчальна поза, дитина оволодіває графічними навичками, вчиться здійснювати зоровий контроль, регулювати рукою відповідно до вказівок дорослого.  В ході засвоєння малювання і письма відбувається взаємодія між сприйманням предмета (малювання), знака (письмо) та його зображенням. Історія розвитку письма, по Л.С.Виготському, починається з виникнення жесту, який є нібито письмом у повітрі, а письмовий знак - закріплений жест. Автор вважає перші малюнки дітей та каракулі швидше жестом ніж  малюванням. Дитина не малює, а вказує, а олівець лише закріплює цей вказівний жест. Наступним є дитяча символічна гра - малювання (4-5р) - це певна форма усного мовлення, яка з часом приведе до письмового мовлення («Це буде дім, а це тарілка»- пояснює дитина свій малюнок.). Отже, між малюванням, письмом та мовленням існує тісний зв'язок. Недорозвиток одного з видів діяльності вказує на недорозвиток двох інших. Наприклад, малюнок Ані Т., 7р, ЗРП, ДЦП  говорить нам про труднощі в передачі форми предметів, простору та величини, не з’єднані частини , спрощення в зображенні малюнку, неспроможність у виражені задуму.  

 

 

Так само і при написанні  речень відмічаються розриви в словах, нерівні букви, несамостійність у написанні висловленої думки.  Складаючи розповідь на тему, дитина не послідовна у вираженні думок.

     Досвід роботи довів розглядати навичку малювання (як і будь яку іншу) у тісному, нерозривному зв’язку.

     Формування графічних навичок у дітей з  ДЦП (особливо з наявними гіперкінезами),    є однією з умов подальшого успішного навчання письму і саме ці навички  є головним елементом зображувальної діяльності у дітей з особливими потребами. Особливістю дитячого малюнка дитини з ДЦП є:

*       хаотичність рухів та ліній, вихід за межі аркуша.

*       частини предметів не з'єднані між собою.

*       недомальовані  частини предметів.

*       спрощення зображуваних форм.

*       невірна передача простору, величини.

*       обмеженість використання кольору.

*       неспроможність виразити свій задум.

У дітей з труднощами в розвитку внаслідок ЗПР та  порушенням уваги  зображувальна діяльність характеризується особливостями:

-         труднощі в передачі форми, пропорцій;

-         пропуск деталей при передачі предмета в малюнку;

-         просторові порушення при розміщенні частин малюнка;

-         неправильне з’єднання деталей.

Отже, діти, яких згадано вище, мають спільні ознаки в формуванні графічних навичок. Яким чином організувати навчальну діяльність з малювання?

     Навчаючи дітей, слід знаходити можливості, щоб виокремити дітей з такими проблемами в окремі підгрупи чи працювати індивідуально. При проведеній систематичній цілеспрямованій роботі, діти упродовж року (півроку, це залежить від складності дефекту) на здогонять інших дітей, і якщо їх малюнки і будуть відрізнятись від малюнків однолітків нерівними лініями, диспропорційністю, неохайністю в розфарбовуванні, все ж, за задумом, вони будуть реалізовані, а головне дитина розкріпачиться в своїх уміннях, буде чекати малювання з радістю. Звісно, діти з ЗПР потребуватимуть деякої допомоги з боку педагога, але не в зображеванні предметів, а в передачі задуму, пропорцій.

      Які ж завдання є обов’язковими на таких заняттях чи уроках? Перш за все, це вправи на розвиток рухової активності, і при необхідності, для нормалізації м’язового тонусу та для активізації уваги (найкраще  допоможуть в цьому вправи кінезіологічного характеру: завдання на розвиток темпо -  ритмічних відчуттів, логоритмічні паузи, динамічні музичні фізпаузи, вправи на дихання і, звичайно, для розвитку моторики кисті руки) та створення ортопедичних умов (правильна посадка, ортопедичне обладнання, фіксація руки, аркуша, тощо), завдання на зорово - просторову орієнтацію та сенсорне виховання.

При навчанні зображенню слід враховувати послідовність оволодіння графічними навичками:

1.     Орієнтація на аркуші, малювання каракулів, крапок.

2.     Навчання зображувати лінії: горизонтальні та вертикальні.

3.     Навчання зображувати геометричні форми:

-         з’єднуючи крапки (спочатку крапки розміщені на великій відстані, поступово відстань зменшується) та по опорним лініям;

-         лише по опорним крапкам – кутам, вчити ставити крапки і з’єднувати їх;

-          робота з трафаретом.

Це заняття – тренінги на вправляння в зображенні окремо взятої геометричної форми. Потім дітям пропонується зображення предмета, в основі якого лежить дана форма.

Саме на цьому етапі слід зауважити, що відпрацювання графічної навички потрібно доводити до автоматизму. І.М.Сєченов говорив: «...определенному ряду движений всегда соответствует в сознании определенный ряд чувственных знаков; если же двигательный ряд повторяется много раз, то вместе с движением заучиваются и соответствующие ряду чувственные знаки. Запечатлеваясь в памяти, они образуют ряд нот, по которым или, точнее, под контролем которых разыгрывается соответствующая двигательная пьеса». Завдяки оптико-моторним механізмам, що використовуються при навчанні – дитина засвоює  як потрібно зображувати чи будувати певну геометричну фігуру.

 При При навчанні малюванню форм паралельно відпрацьовується навичка зображувати різні види ліній та штрихування. Малюнок дитини переходить від предметного до сюжетного.

 НавНавчання зображення людини в такій послідовності: голова, шия, тулуб та кінцівки.

Пропоную орієнтовну тематику занять (уроків) малювання на прикладі навчання графічному зображенню геометричних фігур.

1.     Квадрат:

-Обстеження квадрату, побудова з частин, паличок, іншого матеріалу, малювання квадратів по опорним лініям.

-Обстеження квадрату і малювання по попарним крапкам, що позначають кути, вчитися самому ставити крапки і з’єднувати їх. (паралельно таку ж роботу потрібно проводити в зошитах в клітинку)

- Малювання «Будинок» (телевізор, прапорець…)..

-« Що буває квадратним»: обведення трафаретів та шаблонів квадратної форми, різної величини та домальовування до них, штрихування.

2.  Прямокутник.

Проводиться аналогічна робота. При зображенні предметів прямокутної форми, додаємо вміння малювати квадрат («Вантажна машина»), а також вводимо ці навички у створення сюжету («Машина на дорозі»).

3.Трикутник.

4. Круг. Овал.

З метою розширення умінь дітей зображувати, пропоную до створення предметів застосовувати вміння малювати букви та цифри : 8 – хмари, л – стовбур дерева, тощо. Діти зі спастикою, яким передавати форму надто складно, залюбки використовують ці уміння.

 

  

 

 

Література: «Методика навчанню малюванню дітей з ДЦП» Г.В.Кузнєцова, «Фізичне виховання дітей з ДЦП» О.М.Мастюкава,

 «Специфіка малювання дітей з труднощами в навчанні» Горковенко Е.Г.



Обновлен 21 окт 2013. Создан 13 авг 2013



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником