формування графічних навичок

 
 

формування графічних навичок




 

ФОРМУВАННЯ ГРАФІЧНИХ НАВИЧОК У СТАРШИХ ДОШКІЛЬНЯТ (МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ) З особливими потребами

 

В умовах реформування загальної середньої освіти провідну роль відведено саме початковій системі, першочерговим завданням якої є формування загально мовленнєвих умінь і навичок молодших школярів, розвиток їхніх мовленнєвих здібностей, вагомою складовою яких є читання і письмо.

Не викликає сумніву той факт, що формування навичок письма має велике суспільне і педагогічне значення, адже особистість, яка не оволоділа на достатньому рівні писемною навичкою, не може повноцінно реалізувати себе у суспільстві. Письмо є необхідною складовою людської діяльності в усіх її різновидах. Кінцевим результатом засвоєння графіки є розвиток уміння граматично правильно, точно і змістовно висловлювати свої думки і в усній, і в писемній формах.

Уперше письмо як особлива знакова діяльність стало предметом досліджень Л.Виготського. Вивчаючи його в контексті проблем розвитку вищих психічних функцій, учений з'ясував, що воно суттєво відрізняється від усного й  внутрішнього мовлення і стосовно них є специфічним психологічним формуванням. Своєрідність письма, на думку Л.Виготського, полягла в тому, що воно функціонує за умови відсутності співбесідника, повніше реалізує зміст повідомлення, яке породжується іншими мотивами, володіє значною довільністю й усвідомленістю порівняно з усним і внутрішнім мовленням.

В онтогенезі мовленнєвої діяльності пріоритет усного мовлення очевидний: усне мовлення разом із внутрішнім з'являється впродовж другого року життя малюка, а письмо формується лише на 5-7 роках. Історія розвитку письма, по Л.С.Виготському, починається з виникнення жесту, який є нібито письмом у повітрі, а письмовий знак - закріплений жест. Навіть каракулі дитини генетично пов'язують жест та письмовий знак. Автор вважає перші малюнки дітей та каракулі швидше жестом ніж малюванням. Дитина не малює, а вказує, а олівець лише закріплює цей вказівний жест. Наступним є дитяча символічна гра (4-5р), певна форма мовлення, яка приведе до письмового мовлення («Це буде дім, а це тарілка»). Дитина малює не те що бачить, а те що знає, і тому малювання є графічною мовою, графічною розповіддю про щось. Пізніше, дитина, яка знає букви, далеко не одразу оволодіває механізмом письма. Не вистачає головного - розуміння, що малювати можна не тільки предмети, а и мовлення. «Писемне мовлення потребує високого ступеня абстракції... Це мовлення в мисленні, в уяві, і саме це стає головними труднощами в процесі оволодіння письмом» (Л.Виготський).

Пишучи, дитина має відволікатися від того мовлення, тимчасової послідовності фонем у просторовий ряд графем. Це є дуже важливим, так як при стійкій автоматизації руху письма «... происходит высвобождение сознания, которое может быть направлено на освоение более сложных действий» (Ю.Б.Гіппенрейтер), якими є орфографічні, стилістичні, композиційні та інші навички. Важливою складовою основних операцій письма є графо -моторні дії. Це пов'язано із збереженістю, безперервністю й умінням чергувати рухи руки і пальців, бо одночасно з рухами руки здійснюється кінестетичний контроль, який у процесі письма підкріплюється дією зорового аналізатора. Характеристику кінестетичного контролю дав І.М.Сєченов: «...определенному ряду движений всегда соответствует в сознании определенный ряд чувственных знаков; если же двигательный ряд повторяется много раз, то вместе с движением заучиваются и соответствующие ряду чувственные знаки. Запечатлеваясь в памяти, они образуют ряд нот, по которым или, точнее, под контролем которых разыгрывается соответствующая двигательная пьеса». Завдяки оптико-моторним механізмам відбуваються складні процеси перекодування звука в літеру, літери в комплекс точних рухів руки. Несформованість таких навичок зустрічається в дітей із дислексією чи дисграфією, а саме в моторній та кінестетичній формах дисграфії.

У процесі письма утворюються зв'язки між звуками і рухами, потрібними для позначення їх на папері. Саме під час утворення цих зв'язків дитина зустрічається з труднощами, зумовленими високою рухливістю руки, пальців, п'ясті, передпліччя. Щоб запобігти відхиленню руки під час письма, дитина мимоволі напружує м'язи, рука втрачає свою рухливість, виникають різні помилки. Отже, щоб навчитись писати, вона має навчитися виконувати рухи легко, вільно, без напруження. Крім того, труднощі письма полягають у необхідності одночасного розвитку рухів руки і очей. Письмо - це кінестетичні відчуття та зорові сприймання, адже в мозку слід створити образ букви і, якщо вона повторюється багато разів, заучується рух. Вийти на рівень автоматизації можливо, якщо правильно виділити складові компоненти даної дії, врахувати послідовність етапів, механізмів формування навички. Наявність автоматизмів в різних психічних сферах «...має фундаментальне значення для життя кожного індивіда. Не буде перебільшенням сказати, що він (автоматизм) лежить в основі розвитку всіх наших умінь, знань і здібностей».(Ю.Гіппенрейтер).

Використовуючи на практиці систему формування графо-моторної діяльності та рухової навички письма, можна одночасно корегувати недоліки зорово-моторної координації, слухову та просторову увагу. В такому випадку стабілізація рухової навички розвантажить увагу дитини і дасть можливість сконцентруватись на виконанні звукової структури слова чи інших завдань. Психолог М. В. Комбарова напрацювала ряд вправ, які допомагають сформувати кінестетичний праксис. Наприклад, на дошці зображується фігура. Діти з педагогом розглядають її, розповідають про характер написання ліній, напрямок, тощо. Потім учні беруть олівець (ручку) і пишуть запропоновану фігуру в повітрі трьома способами: рука виконує великі рухи від плеча; рука спирається на лікоть, працює кисть; рука спирається на лікоть, працюють пальці (при необхідності можна утримувати кисть-кулак дитини, щоб вона добре відчула рухи пальців). Коли діти засвоять один із способів, його в подальшому можна уникати. Потім учні малюють цю фігуру у повітрі над її зображенням у зошиті, потім обводять і лише згодом пишуть окремо. При цьому важливим є промовляння елементів написання чи напрямків . Для розвитку кінестетичного праксису можна використовувати ці вправи без зорового контролю, звіривши потім написане зі зразком.

Проте, важливим при навчанні, є розвиток умінь утримуватись в рядку (зліва  направо) та писати букви, цифри певної величини. Досвід показує, що головним є запам'ятання графічного образу букви, і лише пізніше, коли образ сформовано, можна подбати про величину написання. На практиці, при навчанні дітей графічним навичкам у добукварний період слід приділити увагу елементам майбутнього письма як цифр так і елементів букв. Навчаючи використовувати увесь можливий арсенал вправ, що допоможе дитині якнайкраще запам’ятати уявний та руховий образ цифри, фігури, букви, лінії.

 

           План корекційної роботи по подоланню проблем у розвитку

    графічних навичок старших дошкільнят та (або) молодших школярів

 

 

Зміст роботи

Кількість годин

1

Обстеження навичок дітей. Проведення прямих горизонтальних та вертикальних ліній.

2

2

Вчимося зображувати «Паркан» із ламаних ліній по пунктирним опорним лініям, крапкам, та без них.

1

3

Трикутник: обстеження, викладання, малювання за алгоритмом, як при написанні букв; зображення по пунктирним опорним лініям, крапкам, та без них.

1-2

4

Малювання «Ялинка» (з трикутників).

1

5

Квадрат (робота тут і надалі як при навчанні зображувані трикутника).

1-2

6

Малювання «Будинок» (трикутник та квадрат).

1

7

Прямокутник.

1-2

8

Малювання «Вантажна машина».

1

9

Створення візерунку за набором шаблонів (трафаретів).

1

10

Хвиляста лінія.

1

11

Малювання «Хвилі на морі».

1

12

Овал.

1

13

Малювання «Огірочки на городі, сливи у садку».

1

14

Круг.

1

15

Малювання «Квіти».

1

16

Спіралевидні лінії.

1-2

17

Малювання «Равлик».

1

18

Створення візерунку за набором шаблонів (трафаретів).

1

19

Письмо прямих ліній у клітинку. Дидактична вправа «Постав крапку» (орієнтація на рядку).

1

20

Написання одиниці. Дидактична вправа «Продовж рядок»(закономірність у проставлянні крапок у рядку). Малювання «Математичне сонечко сяє на травичку» (зображення одиниці у малюнку: трава, проміння сонця).

1

21

Написання цифри 4. Дидактична вправа «Допоможи черв’ячку» (відпрацювання просторових напрямків по клатинкам). Малювання «Математичні пригоди їжачків» (використання цифри 4 у малюнку).

1-2

22

Написання цифри 7. Малювання «Прикрашаємо математичне свято прапорцями» (прапорці у вигляді семірки).

1

23

Написання цифри 2. Малювання «На математичному озері». Дидактична вправа «Сплануй маршрут».

1

24

Написання цифри 3. Малювання «І хмарки теж математичні».

1-2

25

Написання цифри 5. Малювання «Дозріли на яблуні математичні яблучка». Дидактична вправа «Поладнай килимок» (зображення однакових елементів відповідно зразка, по клітинкам).

1

26

 Написання цифри 6. Малювання «Равлики в травичці».

1-2

27

Написання цифри 9. Малювання «Подарунки на день народження».

1

28

Написання цифри 8. Малювання « Іван покиван».

1-2

29

Написання 0 та 10. Малювання на основі зображення цифр.

1

30

Ліплена математика.

1

31

Бордюр. Дидактична вправа «Знайди цифру» (по опорним крапкам впізнати цифру, домалювати її).

3

32

Зоровий диктант «5(10) крапок»( диктанти Б.Нікітіна). Малювання «Олівець» по крапкам (вміння аналізувати зразок, вирахвувати необхідну кількість крапок).

1

33

Зоровий диктант «5 (10) ліній». Малювання «Лопатка» по крапкам.

1

34

Малювання «Молоток» по крапкам.  Дидактична вправа «Домалюй»

1

35

Малювання «Будинок» по крапкам. Дидактична вправа «Домалюй»

1

36

Малювання «Човник» по крапкам. Дидактична вправа  «Домалюй»

1

37

Дидактичні вправи «Домалюй». «Намалюй так само».

2

38

Слуховий диктант. Створення візерунку за набором шаблонів (трафаретів).

2

39

Написання прямих ліній в зошиті у лінію. Малювання «Біля бабусиної хати».

1

40

Написання кругів. Малювання «Мильні кульки».

1

41

Написання гачків. Малювання чи ліплення «Черв’ячки на городі», «Сушимо рибу».

3

42

Написання петель. Малювання чи ліплення «Мереживо».

3

43

Написання с-подібних ліній. Ігри з малювання «Домалюй деталі , яких не вистачає».

2

44

Написання спіралей. Малювання «Равлик».

1

 

                                                                                                                  Всього 55 уроків.

 

 

У букварний період при навчанні написанню букв, використовую наступну систему роботи :

1.             аналіз письмової букви;

2.      ігрові корекційні вправи: зліпи та обведи, відшукай елементи букви і склади в ціле, викладання букви з квасолі, шнурками, знаходження букви серед інших подібних елементів та букв, ліплена абетка, розвиваючі ігри В.Воскобовича, М.Монтессорі (ці завдання можна винести на уроки корекції);

3.    алгоритм написання елементів букв чи цифр з вправлянням у робочих прописах ;

4.          письмо у зошиті, де, в залежності від можливостей дитини, помічено початок та кінець рядка, проставлений зразок-орієнтир посередині рядка, помічені грані ліній (у кожного своя ширина чи величина клітинки). Написання дитиною супроводжується постійним промовлянням елементів.

5.          Завдання виконую під девізом: «Пиши, доки не запам'ятаєш!».

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Упродовж 20 років працюю з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку, що мають різні проблеми у навчанні. За час роботи ознайомилась не лише з передовими методиками (Комбарова М, Маковецька Н) з формування графічних навичок, вивчала спеціальну літературу , тісно співпрацюю з лікарями-невропатологами, інструктором ЛФК , логопедами з приводу розвитку моторики та мовлення дітей з тими чи іншими нозологіями. Дійшла висновку:

1.  Перш ніж починати роботу з дитиною, незважаючи на її вік та інтелект, фізичні порушення, потрібно комплексне її обстеження вищезгаданих спеціалістів, їх висновки та короткострокові завдання розвитку з боку мовлення, загального фізичного розвитку.

2.          Створити разом з інструктором ЛФК(по необхідності) умови для роботи (місце і позу сидіння, оптимальний час безперервної роботи, укладки чи допоміжні засоби).

3.          Визначити рівень розвитку моторики, зорово-слухової уваги і перш ніж давати в руку ручку і папір, «розігріти» дитину на вправах з моторики як загальної так і дрібної (іноді часу більше приділяти розвитку моторики, ніж графічним вправам, або, зовсім не проводити їх, поки дитина не буде спроможна).

4.          Великої уваги надавати підготовчим до письма вправам, які сприяють створенню уявлень про зображуване, потім вчити, дотримуючись «золотого» правила реабілітації: зроби все сам. Пам'ятати: те, що дитина зможе сама, стане її здобутком, там де дорослий «допоможе своєю рукою» - треба буде довго виправляти.

5.  Достатньо уваги приділяти тренінгам, але тільки після вищевказаної роботи.

6.    Терпіння, ніякого поспіху, гоніння за іншими чи програмою бути не повинно. Слід пам'ятати: в письмі важливе місце має рухова пам'ять та увага.

 

 

Використана література:

1.  Бондар Н. стаття «Психолого-педагогічні аспекти формування навички письма молодших школярів», ж-л »Початкова школа»

2.           Виготський Л.С. Антологія гуманної педагогіки. М.1996р

3.                Дименштейн М.С. «Педагогика, которая лечит», М, Теревінф, 2008р

4.                Комбарова М. «Технологія корекції письма:розвиток графо-моторних навичок»

5.  Маковецька Н. «Формування навичок письма у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку», 3., 2005р

6.                Меланченко Є. «Система вправ для розвитку моторики руки у проблемних дітей»

7.                Методичні рекомендації «Навчання техніці письма учнів з ЦП»,М, 1980р

8.           Монтессорі М. «Откритие ребенка»

9.                Сиротюк А. «Корекція навчання та розвитку школярів» М., 2002р

10.  Ніорадзе В. «Пути вьіращивания письменно-речевой деятельности», X. 2010р




Обновлен 21 окт 2013. Создан 13 авг 2013



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником